ДОЩІ

Дощі,  дощі,  дощі  полощуть  день  і  ніч…
О,  доленько  моя,  мене  ти  не  каліч.
Щоби  печаль  з  душі  сховалась  у  вірші
І  щоб  до  них  у  нас  було  хоч  дві  межі.

Вже  квітень  на  дворі,  латаття  зацвіло,
Багато,  що  було,  багато  не  було.
Зникає  десь  печаль,  чи  наяву,  чи  в  сні,
Як  соловей  в  саду  плете  свої  пісні.

Погода  дощова  залазить  у  вірші
І  так,  як  на  дворі,  в  душі  моїй  дощі.
Десь  високо  вгорі,  відчутно  грому  храп,
А  на  дворі  дощі  і  чути  кап,  і  кап…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656269
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.04.2016
автор: Віталій Назарук