Горобина ніжна – в білім цвіті
Заквітчала вулиці, мости.
І такого міста в цілім світі,
Як моя Охтирка, не знайти.
Не шумлива, провінційно-тиха,
Та немає краю наймиліш.
Де вночі Ведмедиця Велика
Прихиля до Ворскли срібний ківш.
Нам не розлучитися з весною,
Даль не розлюбити гомінку.
Зависає райдуга дугою
З Ворскли – до заводу промзв’язку.
В горобину розпашілу вбрана,
Кожен день, як диво, зустрічай,
Сонячна Охтирщино кохана,
Часточка Вкраїни, рідний край!
Ти такою силою налита
Під травневим зоряним дощем…
Ми тебе, легендами повиту,
Від усіх напастей збережем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656128
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2016
автор: Галина Будянська