Вже березень придбав собі квиток
Валізу виставив на місячну дорогу,
Бо добре знав, що тут він вже ніхто -
Спішив з душі розсіяти тривогу.
Нехай не всім годив ( чи ж вгодиш всім)
Нехай дощам із хмарами дав небо,
Нехай для сонця вибрав низку днів,
Нехай був не зовсім таким, як треба..
Але всміхався березень, прощаючи собі
Усі сумні й веселі дні, - таким вже вдався...
І спрагло пив він із берези сік,
Бо знав: навік з весною повінчався.
А квітень хай дарує квіти їй,
Нехай сади заквітчує весільно...
Йому ж лишаються скарби незнаних мрій
І радість бути першим...й бути вільним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655990
Рубрика:
дата надходження 31.03.2016
автор: zazemlena