В погоні за щастям

Ішло  щастя  через  місто
У  червонім,  у  намисті.
Повернуло  через  гай  -
                                                 в  рай.

Побіжу  я  доганяти,
Стану  я  його  благати:
Хай  мене  не  обмине
                                           хай  верне.

Через  поле  навпростець,
Наче  дівка  під  вінець,
Боса  бігла  і  безсила
                                               сіла.

Чи  ж  мені  із  ним  змагатись,
Воно  щастя,  а  я  -  мати,
Може,  воно  не  моє  -  
                                                   хай  іде...

Часом  у  сумну  годину  
Згадую  оту  я  днину...
Чи  права  тоді  була  я,
Що  його  не  наздогнала..?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655822
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2016
автор: Олена Жежук