Телефоне рабство

Я  постійно  бачу  людей,які  не  бачать  нікого  та  нічого  окрім  свого  мобільного.Дивлячись  новини  про  аварії  я  все  частіше  чую,що  причиною  стає  те,що  водій  або  ж  пішоход  розмовляє  по  телефону,або  слухає  музику,та  навіть  сидить  в  інтернеті  переходячи  дорогу.Ні,я  не  маю  нічого  проти  музики,але,люди,будьте  обачнішими,знімайте  хоча  б  навушники  як  переходите  дорого.Та  зараз  не  про  це....Згадайте,коли  до  вас  приходять  друзі,що  вони  питають  першим?
Мої  запитують  одне  й  те  ж  саме  -  чи  є  у  мене  вай  фай.Навіть  сидячи  за  столом,людина  тримає  телефон  в  руці,щоб  відповісти  на  повідомлення  чергового  віртуального  друга  в  соц  мережі.Відповідаючи  віртуальним  друзям,ми  забуваємо  про  реальних,з  головою  поринаючи  в  віртуальний  світ  ми  забуваємо  про  реальний...
Візьміть  та  вимкніть  свій  мобільний  на  день,витримаєте  такий  "іспит"?Надіюсь  що  так....
Поринайте  в  реальний  світ....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655516
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2016
автор: Евгений Нешкумай