Завів я совість на флюорографію
Рентгенів промінь просвітив її навскрізь
Крилатий лікар показав на що хворію
Вказавши на місця, де назбирався слиз
Мене він від народження спостерігає
Назначений Всевишнім на цілителя душі
Молитвами своїми від біди охороняє
Та все знімає з совісті гріховні кунтуші
А я, дурний, весь час їх приміряю
Наміряю, любуючись ходжу туди-сюди
В гріховності своїй чванливо кривуляю
Широкою дорогою в країну Нікуди
Бреду, кружляю лабіринтом вдачі
На граблях мрій танцюю тарантеллу
І лікар мій частенько гірко плаче
Сумлінням совісті, мене зігнавши з п'єдесталу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655506
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.03.2016
автор: