Навшпиньки ніч блукала в споришових росах,
пила нектари із солодких матіол
і долу сипала важкі, налиті медом, абрикоси,
натомість, зорі перестиглі збирала обережно в свій подол...
І зорей тих ставало менше все і менше,
і ніч по росах відійшла далеко за покоси,
і липень ніжно милувався, мов уперше,
на в споришах і в матіолі абрикоси...
липень 2015
©dniprovska
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655481
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.03.2016
автор: Наталя Дніпровська