Сьогодні ми прокинулись разом
Без тебе я не буду прокидатись
Якщо нам не судилося обом
Навіки разом тут таки зостатись
То не судилось... доля не така
Вона мінлива, як і ти, вродлива
Своїм коханням довго ти манила
Допоки не почалася весна
і розлюбила...просто розлюбила
Втекли сніги і наші вечори
Упали сльози тут таки додолу
І я не запрошу тебе до столу
Хоч про обійми мрію, як і ти...
Ридаю, рветься серце, душить біль
Собі найбільш завдав такого болю
В душі, як на стіні зелена цвіль
Я більше не прокинуся з тобою
Зимою... Хоч попереду тепло
Ти ж знаєш, як воно лікує рани
І піднімає дух і вранці рано
Я вже стою у тебе під вікном
І все ж кохаю, Ти ж моя Кохана
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655036
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2016
автор: Poeta a terra deserta