Немає меж людському божевіллю,
Жадоба, заздрість, пожирають все,
Скрізь проростає те лихє насіння,
Що все погубить, морок наведе.
Чиїсь амбіції, калічать людям долю,
Безглузді війни нищать все живе,
Вже досягає апогею божевілля,
І плід його невдовзі ми пожнем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655031
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2016
автор: Cмолянин