Розкажи, де ти є, Копенгаген.
Ти мені не сказав свого імені.
У далеких сучасних містах, ген.
Я не знаю, хто ти. Ти прости мені.
Не моєю, не рідною мовою
Говорив ти зі мною поблажливо.
Я давно стала самосвідомою,
Та чи стала такою ж відважною?
Мила, гарна – у наших так водиться.
І удвічі молодша за тебе.
Інших кращих давно не знаходиться.
Що мені від тебе й від них треба?
Кажеш, маєш маленького сина.
А з дружиною, кажеш, розлучений.
Чи ти маєш вагому причину
У мій список віршів бути включеним?
А зв'язок, як завжди, обривається.
І я тебе ще довго шукатиму.
Все, що після, уже не сприймається.
Я сьогодні про тебе писатиму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655016
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 27.03.2016
автор: kutorlanova