Я мрію про тихий садочок,
І мрію ту бавлю ще змалку,
Зелений, мов раю куточок,
Я там кавуватиму зранку.
Зайду, наче в казку чи диво,
Тоді, коли все зацвіте,
Вдихатиму пахощі зливи,
О, диво моє неземне !
Діждуся, дась Бог , урожаю,
На землю святу упаду,
Молитву найліпшу, що знаю,
У лоно її покладу !
В гості приїдуть онуки,
Я щедро вгощатиму їх :
" Ідіть, мої рідні, на руки,
Ви теж жили в мріях моїх !"
Гуляти підем по садочку,
Що золотом осені ллє :
" Дивіться,- це раю куточок,
Це щастя моє земне !"
Багато любові в цім диві,
Це пещена мрія в літах...
Як мало ж бо треба людині,
Щоб щастя світилось в очах !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654973
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 27.03.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова