Мої батьки!старенькі зозулята!
Як важко,дивлячись на вас,
Глядіти на сумні очата,
І чути :"...Вже пройшов наш час"
Якби ж могла я дати вам розраду
І опустити в поміч небеса
Я б ангелів зібрала цілу раду,
Щоб сотворили ...чу-де-са!
Тримайтеся удвох,мої рідненькі!
Додай же ,Боже сили й довгих літ!
І забери хвороби у стареньких
Дай ще пожити їм,охороняй їх цвіт!
Щодня до Бога піднімаю руки,
Помилуй нас же ,Отче,захисти!
І вірю,що не дасть він нам розлуки!
Повірте й ,мамо й татку,ти і ти!!
27.03.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654915
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2016
автор: Валентина Мала