А самота – по світі бродить,
Лукавить, блудить, колобродить.
Десь і погріється із п’яна –
І знову серце, наче яма.
Все порожнеча поглинає.
І знову там добра немає,
Бо плоть горить і знов бажає,
Болить і плаче, знемагає.
Вона не знає, що робити.
А треба – Господа просити:
Все, що болить, щоб оживити
І все на світі й всіх простити.
Господь із миром і спокоєм
Оселиться в твоїм покої.
Тоді лиш в мирі і любові
Здійсняться мрії світанкові.
Галина Яхневич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654781
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2016
автор: Тріумф