Час від часу зупиняю мить,
і поволі очі закриваю.
Всім єством своїм я відчуваю,
як душа всередині бринить.
Наче я взяла мінорне "ре",
вправно й ніжно на своїй гітарі.
Не сама-й сама, не з тим - та в парі...
Хто оті всі схеми розбере?
Хто одним лиш дотиком п'янить
і самим лиш поглядом вбиває?
Де він? Часто так душа питає.
Час від часу зупиняє мить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654573
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2016
автор: Юлія Сніжна