Життя, скажу вам, штука не проста,
Була весна - вже жовтий лист під ноги,
Лише твій погляд і твої вуста,
Мені дали пройти такі дороги.
Я знав завжди, що вдома є любов,
Моя кохана й поцілунок долі,
І я летів додому знов і знов,
Хоч був козак і був завжди на волі.
Я був господар дому, а не гість,
І ти на двох завжди стелила ложе.
Було кохання, десь зникала злість,
Коли мені хтось душу потривожив.
І в ці часи, коли вже сивина,
І листя жовте падає додолу,
Удвох, кохана, вип’ємо вина,
Щоб ми завжди верталися додому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654366
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2016
автор: Віталій Назарук