Зіткане кохання…

З  синіми  очима  з  русою  косою,
Дівчина  чекала  хлопця  під  вербою.
Серце  так  шаленно  билося  у  грудях,
Вкрилось  небо  темне  зорями  усюди.

Ось  вже  зовсім  близько  чути  чиїсь  кроки,
А  її  кортиться  запитати  хто  ти...
Ззаду  ніч  підкралась  і  торкнула  ніжно,
Погляди  злилися  в  одне  ціле  слізно.

Ось  воно  кохання  біля  тебе  поруч,
Ми  його  зіткади  з  почутів  власноруч.
Місяць  мов  перлина  усміхнувся  радо,
Полилися  звуки  з  вишневого  саду.

А  тоді  так  тихо...  тихо...  тихо...  стало,
І  роса  на  листі  перлами  заграла.
Сонце  обпалило  променем  яскравим,
Буде  день  чудовим,  ясним,  золотавим...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654171
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2016
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)