Така непогамовна ця весна
В єдиній мірі – пішим і комонним!
Кого ще вчора гнула сивина –
Заводять нині пристрасті гормони.
І спини випростовуються враз,
І погляди – відверті і пряміші.
І в потайних кишеньках про запас
Інтимне щось. Клянуся, що не вірші!
Й мене оця завихрила краса!
Конкретніше? Та прошу вас – тихіше!
Бо я тут теж, зізнаюся, не сам…
…Грішний!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654075
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2016
автор: stawitscky