Як часто люди маски одягають…
Одні – для того, щоб обличчя захищати,
(Тому їх захисними називають)
Коли доводиться у небезпеці працювати.
Серед таких відомі нам медичні,
Що віруси й мікроби зупиняють.
До них близькі по духу косметичні,
Які зів’ялу шкіру освіжають.
А інколи це просто хитрий трюк,
Щоби красу фальшиву показати.
Наносять лак на нігті ніг і рук,
Бо хочуть як «еліта» виглядати.
А ще включає маска блиск помади,
Туш на повіках, крем і пудру на щоках.
Вона потрібна, щоб сховати вади,
Які з’являються, коли душа в гріхах.
Бувають маски дуже особливі –
Щоб одягти, потрібно ролі грати.
З них найвідоміша – байдужої гордині.
Достатньо тільки голову підняти.
Образи маску важче відтворити –
Потрібно біль імітувати вдало.
Любов лиш дуже важко повторити –
Тут треба постаратися немало:
Звабливий погляд, ніжний дотик рук,
Щасливу посмішку потрібно дарувати.
При розставанні біль душевних мук
Провдоподібно треба показати.
Найважче маску щастя одягти –
Потрібно радісно і щиро посміхатись,
Себе від заздрості чужої берегти
І від своєї відчайдушно відбиватись.
У масок цих недолік є один –
В своїй основі мають лід гордині.
Коли любов торкнеться цих «картин»
Вони розтануть в тій самій годині…
© S.Nemo
23.03.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654016
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.03.2016
автор: Finist