(лиш за брамою смерті пізнаємо істини всі)
125* обітниці і жінка: «и будет вожделение к нему» (буття, Св.П.)
Святоша: «Істину шукай! Пізнай науку бога,
Туди, де ангели і рай – шукай туди дорогу».
А я шукав лиш губ твоїх пізнати смак і… зраду –
І що той рай і Книг Святих обітниці-розради!
126* обітниці і бажання: «… вони бога побачать!» (Б. Вість)
Ходив я по нивах життя
із розпачем: «Дав лише зрячим!».
То холод страхів огортав, то сни полонили гарячі.
Та жінки очей жар і блиск посіяв бажання житейські:
«Блаженний закоханий серцем – у Жінці він бога побачить!»
127* насолоджуйся світом – краса його швидко минає!
(від Гомера до Соломона)
«Зречися земного і бога шукай!» – цій химері
Вже тисячі літ, а до неї одні лише двері,
Що смерть нам відкриє; тож дурнем потрібно явитись,
Щоб Чорну чекати; повіримо краще Гомеру*!
----
*«Все прекрасне недовговічне!» – слова Гомера
128* обітниці і гами любові: «пусть пьянят тебя груди ее!» (Св. П.)
Відкину Книг усіх печать: «Блаженны те, кто в бозе!» –
Хто тіло жінки встиг пізнать, зречеться на порозі
Воріт до раю вічних благ, обіцяних богами,
За ніч хмільну, за ніч одну, за ті кохання гами!..
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653929
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2016
автор: Касьян Благоєв