Якби ти знала, як же я кохаю!
Якби я пояснити міг чому
Тебе завжди і всюди я чекаю
Навіть коли ти поруч… Та тому,
Що у мені живе таке кохання -
Неначе у бджоли до пелюсток,
Неначе в берегів ріки чекання,
Коли ж їх врешті поєдна місток.
Якби ти чула як лунає пісня
В душі, яка тебе несе в собі
То ти була б щасливою довічно,
Закоханою в мене назавжди!
О. Попроцький
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653817
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2016
автор: Oleksandr Poprotskyy