У сутінках сріблилося волосся.
Думки мрійливо линули у даль.
Усе задумане уже збулося,
І мрії золоту вдягли вуаль.
ЇЇ життя примхливо вальсувало -
Обабіч хмарочосів, естакад.
Захопленість і смуток дарувало,
Часом букет, запліснявілих зрад.
Було усе! Буяли первоцвіти.
Збирала радість і вінки плела...
Їй так хотілося завжди радіти,
Але любов серденько обпекла...
Давним-давно...грімницею ввірвавшись..
Спалила всі душевні береги.
Тоді втекла...Залишивши, як завше,
Обпалені, не сказані -
люблю...не йди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653788
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2016
автор: Альонушка