Ми, поети, дивні люди і не кожен нас зрозуміє,
Проте, нас багато, проте, ми повсюди,
І викласти думку гарно умієм.
Не кожному дано так чітко і влучно
Сказати про сонце, про небо і зорі,
Сказати правдиво, та ще й милозвучно,
Неначе гірський потічок прозорий.
Шануймося, друзі, й талант бережімо,
Не критикуймо, живім незлобливо,
Бо серце поета й без того раниме,
Йому й так болить і всі рани наживо.
(21.03.2016)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653555
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2016
автор: Ol4ikZ