Хочу пробачення просити у мертвих

Хочу  пробачення  просити  у  мертвих:
У  мами,  у  брата  й  сестри.
Нічого  в  житті  не  змінити  й  не  стерти
І  ви  в  небуття  відійшли.

Пробачте,  нам  рідні,  що  так  не  зуміли
Від  смерті  ми  вас  зберегти,
А  що  в  наших  силах,  то  те  ми  робили,
Невдалося  лише  спасти.

Пробачте  нам,  мамо,  шо  так  налякала
І  вас,  і  всіх  нас  ваша  смерть,
Бо  дуже  зненацьк  прийшла  і  забрала  -
Пішло  все  життя  в  шкереберть.

Пробач  ти,  нам  брате,  що  ми  підштовхнули
Тебе  відійти  в  небуття.
Засліпленні  горем,  тоді  не  збагнули,
Що  наша  у  тому  вина.

Пробач,  нам  сестро,  що  відчай  побачила,
Тоді,  ти  у  наших  очах,
Бо  втратили  віру  й  хвороба  затьмарила,
І  вогник  у  домі  зачах.

Пробач  нам,  Михайлику,  маленька  дитино,
Від  нас  ти  пішов  в  небуття.
Трагічною  смертю  тоді  ти  загинув
І  ми  поховали  дитя.

Ой,  любий  наш  сину!  Наш  милий  Василю!
За  що  нас  так  Бог  покарав?!
У  землях  Донбасу  сьогодні  загинув  -
Тебе  Бог  на  небо  забрав.

Пробачте,  нам  рідні,  що  ми  не  зуміли,
Усіх  вас  від  смерті  спасти!
Відвести  від  вас  всіх  смертельні  ті  стріли,
То  ви  не  пішли  б  у  світи.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653297
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2016
автор: Ольга Калина