Рідній Землі

Я  в  Тобі

Хай  я  і  насінинка,  занесена  вітром  життя  Із  далеких  краів,
але  зростила  мене  Ти,  прийнявши,  як  рідну  дитину.
Не  жаліла  нічого:  давала  істи  і  напувала,  дарувала  красу  ,  навчала  розуму
й  пробачала  помилки.

Ти  в  Мені

Ти  в  кожній  клітині  мого  тіла.
Ти  проросла  в  мені  найтоншими  корінчиками  польових  квітів  і    могутніх  дерев.
Ти  сяєш  в  мені  зорями  й  рожевими  світанками.
Твоім  подихом  наповнені  моі  легені,  а  серце  -  вечоровою  гармонією.

У  Нас  спільне  Серце

Я  ще  в  дитинстві  причастилася  Твоєі  мови.  Саме  Твоєі,  Земле,  бо  Ти  породила  іі  і  в  ній  душа  Твоя.
Я  і  тепер  продовжую  іі  пізнавати,  бо  вона  -  океан.
 Я  люблю  іі,    вона  прекрасна,  як  і  Ти.
І  тому  найкращі  своі  думки  й  почуття  я  можу  висловлювати  лиш  Твоєю  мовою,  яка  стала  мовою  моіх  віршів  -  мого  серця  -
нашого
спільного
серця!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653196
Рубрика: Поетичний, природний нарис
дата надходження 21.03.2016
автор: Мирослава Жар