Настане час і ти з острахом скажеш: "Прости.
Я не можу тебе зрозуміти. Прошу, відпусти!
Вже немає дороги, по котрій можем разом йти."
З жалем відвівши очі пустиш сльозу гірку.
Промовиш тихо: "Прости…", ковтаючи біль терпку.
І втратиш останню надію холодну як лід, крихку.
Ну а я… Прошепчу, що давно вже тебе не тримаю
Запитаєш мене: "А як же твоє "Кохаю!"?"
Відповім: " Цього достеменно не знаю…"
Один не хотів говорити "Прости"
Інший не міг до кінця "Простити"
Та вдалося обом один одного загубити…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653193
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2016
автор: breakheart