Доля

Душа  моя  пронизана  титаном,
Сталевим  поглядом  та  дій
Відколи  серце  сковане  металом,
Втрачає  світ  казкових  мрій.

І  скоро  стане  вічним  танком
Життя  твоє  навік  замре….
Не  вже  прокинусь  мертвим  зранку?
Не  вже  надія  пострілом  помре?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653173
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2016
автор: Андрій Казакевич