А ти знаєш, вже не пече.
Те, що в серці було – струхлявіло.
Зрозуміла, твоє плече
Не для мене роки тужавіло.
А ти знаєш, іде весна.
Сонце соняхом раннім світиться.
Напуває корінь земля.
Скоро краєві зеленітися.
А ти знаєш, я вже не та
І за образ тебе не кластиму.
Залишила кров блекота.
Те, вчорашнє, відпало пластами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653070
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)