Кохання, що пахне корицею

Кохання,  що  пахне  корицею,
Кохання,  що  тепле  як  чай.
Роздивляюся  риси  обличчя,
Кожен  раз  як  тебе  зустрічаю.
А  для  когось  ми  зовсім  невпізнанні,
Без  манерів  і  сили  волі,
І  без  гумору  зовсім,
Невідомі,як  втрачені  хвилі,
Яких  з'їдає  море.

Те  кохання,  що  пахне  м'ятою,
В  голові  дитинством  гратиме.
І  румяне,  тверде  яблуко,
Смакуватиме  солодко,  згадками.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652980
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2016
автор: Васильева