Здавалося б ,пощо ці сльози,
Чи ж по собі лишають слід?
Вони зникають, як й морози
І не змивають наших бід.
А ми все плачемо, чекаєм,
Що змиємо земельний бруд,
В між часі ,знову шанс втрачаєм,
Веде життя нас в новий блуд!
To може час навкруг поглянуть,
І зрозуміти в чому ж суть,
Думки в нас добрі, квіти ж в`януть,
Коли їх руки не поллють.
Ото ж берімося за діло,
Свою цеглинку теж вкладай,
Вперед на прю ідімо сміло,
Тоді й всміхнеться рідний край!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652951
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2016
автор: горлиця