СВІТИТЬ ЗОРЯМИ НІЧ

Світить  зорями  ніч,
                           Чарівниченька.
Сяє  місяць  ясний,
                               Де  криниченька.

Тут  шумить  джерело,
                               Сріблом  тішиться.
В  ньому  ясний  ріжок
                               Тихо  світиться

Струменить  джерело,
                                 Дзвенить,  піниться.
Бачить  небо  в  зірках,
                                 Хто  нахилиться.

Тож  смерічки  стрункі
                                 Задивляються.
Часто  воду  тут  п'ють
                                   Ті,  що  кохаються.

Сама  нічка  ясна
                                 Задивлялася.
Із  світанком  вона  
                                 Цілувалася.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652924
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.03.2016
автор: Надія Башинська