Неймовірна жінка Майя Анджелоу

Красунь  усіх  цікавить  в  чому  ж  мій  секрет
Ні  вроди,  ні  модельних  форм  не  маю
Вважають  що  брешу
Як  їм  кажу
Краса  моя  в  обводі  рук
У  плодовитості  стегна
У  формі  губ  вона
в  манері  мого  кроку

Я  жінка
Неймовірно
жінка    я
і  саме  я  є  
неймовірна  жінка

Поглянь,  заходжу  до  кімнати
спокій  вся,
чоловіків  немов  магнітом  притягаю
і  знову  на  колінах,  
знову  роєм,  
обступають  
виною  тут  
цей  блиск  в  моїх  очах,
розгойдування  талії  при  ході,
або  ж  усмішки  ніжна  білизна,
чи  танець  ніжок  що  ступають  по  дорозі.

Я  жінка
неймовірно
жінка    я
і  саме  я  є  
неймовірна  жінка

Чоловікам  цікаво  було  теж
Ну  що  ж  воно  що  так  до  мене  вабить
Хотілось  багатьом  дізнатись  це
Хто  спробував  -  зусилля  були  марні
Наважилася  показать  сама
Та  як  сліпцям  побачити  -  дарма
Краса  моя  у  вигині  спини,
У  формі  бюсту  пишного,
В  граційності  осанки,  
У  сонячності  усмішки

Так,  неймовірно,
жінка    я
і  саме  я  є  
неймовірна  жінка

Тепер  ви  розумієте  чому
я  голосно  розмову  не  веду
і  голови  ні  перед  ким  не  прихилю
ні,  не  стрибаю,  ні,  я  не  кричу
коли  побачите  що  вас  минаю
душа  наповнить  гордістю,  скажу:

«краса  моя  у  дзвоні  чобітків
в  волосся  хвильках
в  рук  моїх  долонях
в  нестримному  бажанні  
обійняти  всіх»
бо  жінка  я
бо    я  так  неймовірно
неймовірна  жінка!

Phenomenal  Woman  -  Poem  by  Maya  Angelou
Pretty  women  wonder  where  my  secret  lies.
I'm  not  cute  or  built  to  suit  a  fashion  model's  size
But  when  I  start  to  tell  them,
They  think  I'm  telling  lies.
I  say,
It's  in  the  reach  of  my  arms
The  span  of  my  hips,
The  stride  of  my  step,
The  curl  of  my  lips.
I'm  a  woman
Phenomenally.
Phenomenal  woman,
That's  me.
I  walk  into  a  room
Just  as  cool  as  you  please,
And  to  a  man,
The  fellows  stand  or
Fall  down  on  their  knees.
Then  they  swarm  around  me,
A  hive  of  honey  bees.
I  say,
It's  the  fire  in  my  eyes,
And  the  flash  of  my  teeth,
The  swing  in  my  waist,
And  the  joy  in  my  feet.
I'm  a  woman
Phenomenally.
Phenomenal  woman,
That's  me.

Men  themselves  have  wondered
What  they  see  in  me.
They  try  so  much
But  they  can't  touch
My  inner  mystery.
When  I  try  to  show  them
They  say  they  still  can't  see.
I  say,
It's  in  the  arch  of  my  back,
The  sun  of  my  smile,
The  ride  of  my  breasts,
The  grace  of  my  style.
I'm  a  woman
Phenomenally.
Phenomenal  woman,
That's  me.
Now  you  understand
Just  why  my  head's  not  bowed.
I  don't  shout  or  jump  about
Or  have  to  talk  real  loud.
When  you  see  me  passing
It  ought  to  make  you  proud.
I  say,
It's  in  the  click  of  my  heels,
The  bend  of  my  hair,
the  palm  of  my  hand,
The  need  of  my  care,
'Cause  I'm  a  woman
Phenomenally.
Phenomenal  woman,
That's  me.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652602
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 18.03.2016
автор: Kira