Ні, ти не клич мене за собою,
За тобою піду сама.
Небо в хмарах дивного кольору,
Сипле сльози дрібні недарма.
Твій холодний погляд на фото,
Там тримаєш за руку мене.
Ми щасливі, такі закохані,
Зовсім юні і трохи дурні.
Ні, ти не клич мене, не треба,
Пам'ятаю голос твій.
І між вулицями великого міста,
Він гуляє рідний, мій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2016
автор: Васильева