Сьогодні День народження у тата.
Мабуть, бабуся прийде привітати.
Ось тут через дорогу рідна хата,
Та доньці можна тільки споглядати.
Лягла так рано мама у могилу,
А тато зразу мачуху привів.
Напризволяще доньку залишили,
Бо перейматись батько не хотів.
Лишилося тихенько споглядати,
Лиш зрідка визирати з-за воріт,
Як будуть веселитись всі й гуляти,
Немає місця лише для сиріт.
І мачухи дитина вередлива
Язик покаже і геть утіка.
Чом доля сирітки така нещаслива,
Де кожен постійно тобі доріка?
Ніхто не пригорне цю бідну голівку,
Ніхто їй не скаже приємні слова,
Бо мама рідненька, лишивши домівку,
Пішла у могилу, її вже нема.
Так довго сирітка на бабцю чекала,
Її виглядала із різних сторін.
А та, мов не бачить, пройшла, не впізнала,
Відчувши лиш погляд чужий навздогін.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652428
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2016
автор: Ольга Калина