Готувала сукню

Ти  сукню  так  довго  собі  вибирала:
Весілля  в  родини  й  хотілось  піти,
А  тітка  забула  й  тобі  не  сказала,  
Таку  недоречність  нічим  не  спасти.  

Були  на  весіллі  і  мачуха  й  батько,
Ще  мачухи  діти  веселі  такі.
Запрошено  було  гостей  тих  багато  -
Котилися  сльози  в  сирітки  гіркі.  

Гуляли  весілля,  раділи  співали,  
Веселощі  неслись  аж  ген  за  село
І  присмаком  болю  у  душу  лягали,
Й  на  серці  так  гірко  у  тебе  було.

І  дядько,  і  тітка,  і  батько,  і  баба  -
Забули  про  тебе,  де  в  світі  ти  є.  
Бо  бідна  дитина  нікому  не  треба  -
Хоч  рідне  по  крові,  та  все  ж  не  своє.  
 
Не  просто  сирітці  у  світі  цім  жити,
Для  всіх  ти  обуза  і  зайвий  тягар.
До  кого  голівку  тобі  прихилити?!
Нехай  лицемірство  кладуть  на  алтар.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652427
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2016
автор: Ольга Калина