Сестричка і братик

Сестричка  і  братик  за  руки  водились.
Вони  одним  цілим  були.
Та  доля  безжально  взяла  й  розділила,
Надавши  ярлик  сироти.  

Прийшлося  у  горі  розбігтись  по  світу,
Податися  в  різні  кутки.
А  мамині  вишні  позбавились  цвіту
Й  безжально  неслися  плітки.

Незчислити  горя,  що  діти  зазнали.
На  ноги  спинались  вони.
На  рідне  подвір’я  не  раз  повертали,
Не  раз  вони  сльози  лили.

А  мамина  хата  пустою  стояла,
Снувались  в  кутках  павуки.
За  мамою  діти  завжди  сумували.
В  зажурі  спливали  роки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652234
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2016
автор: Ольга Калина