"Сьогодні черги майже нема, отже роботи буде небагато" - так радісно думав юний продавець. Біля каси стояв лише старий аж сивий згорблений дідусь. Він нахилився до віконця:
- мені ще трошки часу, будь ласка. Віддам що завгодно. Можете забрати рештки мого здоров'я і навіть усю мою пенсію.
Юнак оторопів. Сподівався почути щось звичне, щось банальне. Можливо, навіть образу на власну адресу, а тут дідусь просить для себе ще часу.
- діду, погляньте на себе! Мало людей доживають вашого віку, а вам ще трохи часу? Хіба не нажилися ще?
- та нажився сину, нажився. Але у мене онука от-от народить. Хочу встигнути побачити першу посмішку правнука.
15 березня 2016 [15:50]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651997
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2016
автор: Віктор Шупер