Епоха мого відродження,
Снаги для нових початть...
Про місце її знаходження
Часописи щось мовчать...
Мовчать молоді оракули,
Та й очі відкрити — біль!
Усі, хто за мене плакали,
На здачу лишали сіль...
Брати по отруті резусів
Транслюють "про-метафіз"
Останніх та безкінцевих снів,
Без участі моїх сліз...
І хутко ж вони зтупилися,
Вістря тих голок (життя?..)
Канали сміттям забилися,
Згорнулося каяття...
Ти часу не міряв дозами,
Цей вимір тобі чужий.
Між спеками і морозами,
Живеш собі й далі жий!
Епоха ж мого відродження!..
Чи стане потрібних сил,
(На диво?..) для налагодження,
По Фенікса схемі,
Крил...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651981
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.03.2016
автор: Ніколя Петрович