Руками ти тримав мене за плечі,
Долоні були мов німі.
Ось і прийшов той клятий вечір,
Коли пора тобі піти.
Настане ранок і прокинуся сама у ліжку,
Ніхто не принесе мені сніданок,
І не посунеться до мене ближче,
Не обійме ніжно більше.
Я заварю собі міцної кави,
Та вже без молока, напевно.
Не лізе в горло тей сніданок,
Що готувала я сама, даремно.
Останній погляд на прощання
Остання котиться сльоза
А я боялась розставання,
Та ти все вирішив за нас.
16.01.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651928
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2016
автор: Васильева