Дрібненький сніг закреслює усе,
Що так цвіло, світилося, тривало
Від раннього осіннього ессе
До повісті лютневої фіналу.
Дрібненький невловимий білий сніг...
Як ті слова, що сіялись байдуже,
Опору вибиваючи з-під ніг,
Лахміттями лягаючи на душу,
Що лиш учора - квітами цвіла...
Зчорніло листя на засохлих вітах.
Була - твоя.
Чужинкою - пішла...
Дрібненьким снігом - на замерзлі квіти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651893
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2016
автор: Ірина Лівобережна