В небо….

В  Небо....
Несло  в  руках  табличку  "Поможіть",
І  сіпалось,  і  бігало,  кричало.
Та  тишина  була  навколо  й  вмить
Той  крик  шалений  швидко  поглинала.
Воно  молило,  падало,  кричало,
І  місця  не  могло  собі  знайти,
Як  сіло  сонце,  зійшов  місяць  -  затихало,
Немов  дійшовши  до  якоїсь  там  мети.
"О  що  це?"  -  люди  диву  всі  давались,
"Та  що  ж  це  там  малесеньке  сидить?".
А  це  душа  моя  тендітна  заховалась,
В  кутку  скрутилась  біллю  і  тремтить...
А  поруч  лиш  табличка  і  благання,
Про  те,щоб  все  закінчилось  колись.
Та  лише  Богу  є  відомі  ці  страждання,
Не  плач  душа,  ти  в  Небо  подивись.....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651880
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.03.2016
автор: Наталія Вороневська