На небі зорі наче оксамити,
Весна на дворі, розквітають квіти.
У серці щем і холодно неначе,
Душа чомусь хвилюється і плаче...
Привезли знову із АТО солдата,
Ридає батько, непритомна мати.
Усе село у тузі на колінах,
Душа його у потойбіччя лине.
А мама гладить голову хлопчині,
Закриті очі, син у домовині.
На кого ж ти синочку нас покинув...
Як важко з татом нам у цю хвилину...
За що скажіть страждає Україна
І хто її штовхає на коліна.
Навіщо нам війна її нетреба,
Нехай над нами буде мирне небо.
Нехай сміються діти наші й внуки,
І з рідними не буде більш розлуки.
Хай буде мир у нас і в цілім світі,
Весна розпустить знов зелені віти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651719
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.03.2016
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)