Горює моя Україна ізнов…
Розтоптана вкотре надія –
Хто чесний, життям заплатив за любов,
А влада мільйони ділить.
Червоні вони, бо людська на них кров,
Гарячі – від сліз материнських…
Чому знов народ сам себе поборов,
Не тих посадивши в крісла?
Не плаче душа вже народна – кричить…
«Геть банду!» – звучить майданне.
І стислося серце козацьке, болить…
Й велика у цім біда є.
21.11.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651459
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 14.03.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)