У тебе й так життя було не мед,
А тут мене ще посилає Небо,
Не запитавши треба чи не треба,
Поставило капкан у Інтернет.
Не впевнена що радий ти мені,
Хоч протилежне не казав ніколи.
Так часто терпиш ти мої уколи,
За роком рік і кожен день при дні...
Який вже раз: "Не буду більше так"...
Пробач, сьогодні Прощена неділя.
Ну випий відворотного чар-зілля,
А ні... "спускай на мене всіх собак".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651301
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2016
автор: Патара