Хоч нема манік"юру на пальцях,
І долоні шорохуваті,
Та у них помістився весь світ.
Перероблено "море" роботи,
З досвітку на ногах, вся в турботах
Стільки днів, місяців, стільки літ.
Хоч блакитних очей не фарбує,
Як подивиться - щастя дарує,
Випромінюють радість вони.
На губах - щира усмішка-зваба,
Не було ж на них зовсім помади,
А душа - океан доброти.
Кажуть: зачіска в неї не стильна,
Пов"язала квітчасту хустину,
Вишиванку свою одягла.
І здається - вона примадонна,
Всіх красунь "запхне" зразу за пояс
Оця жінка проста із села.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651021
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський