В мене очі сумні,
А у тебе веселі.
Розривається світ
На два – «так» і на «ні».
І гойдаємось ми
На земній каруселі.
Я, як вічна зима,
Ти – співаєш пісні.
В тебе очі як ніч,
В мене очі як море.
Простилилась безмежність
Наших двох протиріч.
Та незнає ніхто
Щастя це, а чи горе.
І блукаємо ми
В лабіринті сторіч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650887
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2016
автор: Валентина Антоненко