у столиці жила панна
гордовита неначе пава
не кохала Петра Івана
фліртувала бігме для забави
спокушати вдавалось їй легко
та й усмішку мала чарівну
і дивилась на них зверхньо
не було їй гадала рівного
покидала їх несподівано
закохавши у себе стрімко
і сердешні покинуті стрімголов
накладали на себе руки
а нового свого коханця
ніби так їй було пороблено
перш водила немов на бійню
показати своїх колишніх
тих нещасних її самогубців
вона мала гарненькі груди
і тугеньку звабливу дупцю
а від погляду било струмом
а від голосу мліло серце
і не мали ні крихти надії
хто кохати її насмілився
і піддався любовним чарам
від її невимовної аури
ви сміятися будете довго
про її діагноз дізнавшись
а ім’я вам проте відоме
воно зверху
дивіться у заголовку
09.03.2016
Натхнення: Марина Левандович "Статус у Facebook" (https://www.facebook.com/marinalevandovich/posts/1572710689687748?comment_id=1572765199682297¬if_t=feed_comment_reply)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650788
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2016
автор: Le Magnifique