Стоїш в середині собі, в душІ,
Спостеріга всі хвилі, шторм, погоду,
Чи повну тишу, береги, мовчиш,
Себе послухавши ти дивишся на воду.
Вода - емоції , присядеш зовсім поруч,
Та не зайдеш - картинка небезпечна,
Хоч не завжди .. є зміни, тільки поміч,
Туди не йде..та й це, ти знай, не вічно.
Все ближче, починаєш відчувати,
Присівши поруч і торкнувшись краю,
Ти бачиш силу, так кортить пізнати,
Що може буть керована тобою.
Вдихаєш тихо і вода спокійна,
Повільний видих - все на місці досі,
Зірвавшись мчиш і хвиля сильно,
Враз накриває - ти не на дорозі.
Твій берег - будь і не пірнай у воду,
Пройдися поруч , споглядай повільно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2016
автор: Валентина Капшук