Вогонь моїх думок,
Зірветься з висоти.
Обпалить далечінь моїх буденних справ…
Від почуття намок,
Розв’язані мости…
До тих далеких снів, Яких я не пізнав….
Я стану геть пустий,
Від тих самотніх рік,
Які течуть у даль
З розірваних повік…
І вийде почуття, і вийдуть болі всі
Зійдуть лавиною з небес, ніхто не мовить: - Стій…
Так просто постою, погляд свій віддам
Вогонь моїх думок,
Обпалить свіжість ран…
07.03.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650701
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2016
автор: Tit Yuriy