А в ідеальному світі не створюють штучних квітів
Не ріжуть деревам віти... не плачуть від болю діти...
У ідеальному світі немає війни...
і вітер... ласкавий... м'який вітер...
І зорі, мов самоцвіти...
І щастя, нема, де діти...
Бо повні пригорщі вже...
У ідеальному світі
сьогодні
двадцятип'ятиліття
святкуєш
Ти,
як усі ми колись.
Без тебе.
Прямуємо до тридцятиліття.
Спинись час, спинись!
У ідеальному світі на столику першоцвітів,
тюльпанів, троянд у збанках...
Буває, що бракне ваз, але досить серця...
І доброти, і щирості, хоч бери розливай у склянки!
У ідеальному світі ти вільна! Мов птаха!
Можеш летіти, куди завгодно... як кажуть "любе кіно!"
Тобі так кортіло побачити все! Ти не знала страху!
Перед тобою, Земля, розстелилася, мов рядно!
У ідеальному світі ти знаєш,
Мабуть, як приємно, кохати взаємно.
І як поцілунки під зорями хмелем у мізки дають!
І як прокидатись кортить щоденно,
Лише тому, що тебе чекають і бережуть!
У ідеальному світі Ти - наречена! Дружина! Мама...У тебе діти...
Собака, кішка... Вазони на підвіконні! В саду килимами квіти!
І ти здорова, успішна, кохана... А в решті, геть така сама...
Глибока і мудра! Чутлива! Ласкава! Та найголовніше - ти досі з нами...
У ідеальному світі все утопічно!
Немов у Раю, де ти, мабуть, уже і так....
У твоїх карих очах застигла вічність...
Спрагла душа метнулась у вись, мов птах!
© Інга Хухра
https://vk.com/inga_huhra
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650609
Рубрика: Присвячення
дата надходження 10.03.2016
автор: Інга Хухра