Бог бачить, не хотіли ми війни

Бог  бачить,  
не  хотіли  ми  війни

Бог  бачить,  не  хотіли  ми  війни,
та  знов  ґвалтують  Україну  бусурмани,
з’явились  стерва  сучого  сини,
«брати»  колишні  й  «друзі»  росіяни.  

Як  вороги,  прийшли  на  наші  береги,
хоча  віками  запевняли  нас  в  любові,
жаль  вас  Батий  не  знищив  до  ноги,
натомість  залишив  своєї  крові.

Отож  живуть  в  Європі  залишки  Орди,
які  і  не  мінялися  ніколи,
мов  чорні  круки,  вісники  біди,
так  як  були,  так  і  лишилися  монголи

Руйнують  наші  села  і  міста,
ще  й  запевняють,  що  з  великої  любові,
а  ми  все  молимося  й  просимо  Христа,
-  Не  дай  втопити  Україну  в  крові.

Великий  боже!  За  які  ж  такі  гріхи?
Ти  знов  караєш  нашу  Україну
(немов  мара  прийшли  російські  мамлюки)
і  гинуть  знов  твої  чоловіки,
Великий  Боже,  чом  ти  нас  покинув?

Чому  не  чуєш    молитви  до  тебе,
не  бачиш  як  руйнуються  будови,
як  знов  Герої  України  йдуть  на  небо,
і  плачуть  діти,  матері  і  вдови.

Хіба  не  бачиш,  що  дійшли  ми  до  межі,
ми  молимось  до  тебе  в  котрий  раз,
Великий  Боже!  Україну  збережи!
Господи  помилуй  нас!    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650278
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 09.03.2016
автор: Harry Nokkard